Ринок Нерухомості

У вівторок уперше за кілька років під вікнами Мосгордумы зібрався пікет москвичів, що вимагають “віддати столичну землю народу”. Пікетники забезпечували звуковий супровід позачергового засідання думи, на якому розглядалося клопотання Ради ініціативних груп Москви про проведення всеміського референдуму про заборону крапкового будівництва й наділення всіх москвичів правом власності на землю. Депутати відмовилися від плебісциту, пославшись на юридичну неграмотність заявки.

О другій годині дня перед входом у Мосгордуму зібралося приблизно два десятки представників Ради ініціативних груп Москви. Розгорнувши скромні плакати з написом “Даєш референдум!”, вони скандували гасло “Влада народу!”. Щоб бути почутими депутатами, пікетники запекло свистіли в міліцейські свистки. Стражи порядку, що стежили за поводженням що пікетують, оживилися, зачувши знайому трель.

- Давай затримуй! - подначивали міліціонери один одного. - За порушення авторських прав!

- Ми запропонували винести на референдум 6 питань, - координатор Ради ініціативних груп Олександр Кульпин на відміну від міліції був настроєний серйозно. - Ми хочемо, щоб долю забудови вирішували жителі кожного району на референдумі, а не на окружних слуханнях.

- На ці слухання пускають по 30 особливо перевірених чоловік, - продовжує Кульпин. - Також вимагаємо для москвичів права вибирати світових суддів - це допомогло б уникнути сваволі в судах. Зараз москвичі, що виступають проти крапкової забудови, перебувають під серйозним судовим пресингом. Наприклад, ініціативна група з вулиці Маршала Бірюзова недавно одержала позов на суму 2,5 мільйони рублів за зрив будівництва.

Тим часом у залі засідань депутати вникали у формулювання питань для референдуму. Зробити це було непросто. Приміром, один з них звучав так: ” чиПідтримуєте ви наділення міського співтовариства (жителів Москви) правом власника земель Москви при збереженні за органами державної влади Москви права володіти, користуватися й розпоряджатися землями Москви, але від імені міського співтовариства, а не міста Москви?”

- У формулюваннях порушене й федеральне, і московське законодавство, - дав свій висновок столичний депутат Михайло Москвин-Тарханів. - Наприклад, терміна “міське співтовариство” у російських законах ні, а виходить, не зрозуміло, кому ми збираємося передавати землю. З огляду на, що зараз майже вся земля в Москві перебуває в державній або муніципальній власності, виходить, що нам пропонують провести якусь соціалізацію. Але ми не маємо на це законних підстав. Якщо ми підтримаємо цю ідею, Мосгордуму відразу розпустять!

У результаті депутати вирішили відхилити пропозицію про плебісцит.

Хоча є, звичайно, підозра, що, будь питання сформульовані юридично коректно, ніякого референдуму однаково б не допустили. Протягом всієї новітньої історії московська громадськість не раз намагалася боротися із владою за свої земельні права, але майже завжди програвала. (Виключення становлять трохи виграних на рівні вищих судів справ.) У Москві практично не застосовуються норми Земельного кодексу щодо приватизації землі - влада воліє орендні відносини. Прийнявши, нарешті, у червні 2006 року під тиском федерального законодавства, що змінилося, постанова “Про передачу земельних ділянок на території міста Москви в приватну власність”, уряд Москви ввело такі обмеження, які зробили документ малозастосовним на практиці. Наприклад, претендент на приватизацію повинен надати офіційно затверджений містобудівний регламент ділянки й план підземних інженерних комунікацій. Хто хоч раз намагався дістати ці документи, знає, що це практично нерозв’язне завдання. Тим більше що розробляти й приймати регламенти влади не поспішають. Не квапляться вони й розмежовувати земельні ділянки, тобто формувати їхньої границі. (Житловий кодекс пропонує закінчити цю роботу до 2010 року.) А без цього ділянка не може стати об’єктом купівлі-продажу на ринку або об’єктом приватизації.

Але, навіть маючи на руках свідчення про власність на землю, москвич не захищений від виселення. Так, трохи бутовских родин умудрилися оформити право власності, але їх теж “знесли”. Підстава: вилучення землі для державних потреб міста Москви, у цьому випадку - для будівництва житла по міському замовленню. Нарешті, 19 грудня 2007 року Мосгордума прийняла закон “Про землекористування в місті Москві”, що закріпив право московської влади вилучати землю для “реалізації державних цільових програм міста Москви, а також інших заходів, що є міським державним замовленням”. Тобто майже під будь-яке будівництво.

А в році, що наступив, уряд планує прийняти документ, що обмежує прибудинкову територію, що підлягає приватизації як загальчасткове майно власників квартир багатоквартирного будинку, усього парою метрів від стіни.