Ринок Нерухомості

Останній незалежний пивоварний завод півдня Росії незабаром перестане існувати. Він цікавий інвесторам тільки як будівельна площадка.

До Волгограда докотився будівельний тренд, характерний для міст-миллионников - висновок промислових підприємств за межі великих міст. Побудовані в радянський час заводи сьогодні найчастіше цікаві лише як можливі будівельні майданчики. Так, у Волгограді давно говорять про перенос більшості великих металургійних підприємств за міську рису, але, як видно, першим подібна доля осягне пивоварний завод, що раніше належить ВАТ «Броварник “Живе пиво”». Причому переносу, видимо, не буде: завод, швидше за все, просто ліквідують. Але майбутній покупець разом із землею, що звільнилася таким чином, може одержати й важкий вантаж юридичних розглядів.

Ще недавно волгоградське ВАТ «Броварник “Живе пиво”» уважалося в області одним з найбільших підприємств харчової промисловості. За даними на 2006 рік, завод робив близько 3 млн декалітрів пива, мінеральної води, газованих безалкогольних напоїв, а також соєві продукти при середньорічному обсязі виробництва порядку 400 млн рублів.

Але проблеми в підприємства почалися ще в 2001 році, коли місцевий « Миссион-Банк», через який перераховувалися податкові платежі, виявився неплатоспроможним. У результаті банкрутства банку виникла податкова заборгованість підприємства перед державою в 16 млн рублів. Поступово борг обростав пенями й штрафами, а в суперечку за майно включалися різні юридичні особи, що міняли своїх власників і місце реєстрації. До теперішнього часу загальна сума податкової заборгованості становить близько 40 млн рублів, і, як повідомили в керуванні ФНС по Волгоградській області, нинішні власники заводу не квапляться розплачуватися з боргами.

Як уважають у волгоградській мерії, найбільш імовірним сценарієм виглядають повна ліквідація підприємства, знос всіх будівель, що перебувають на його території, і продаж земельної ділянки, що звільнилося, для реалізації якого-небудь девелоперского проекту. У цього сценарію є економічні передумови.

Підприємство, що випускало досить непогане, переважно нефільтроване пиво, так і не змогло знайти своє місце на ринку через невиразну цінову політику, що зростає конкуренції з федеральними брендами, а також через численні судові розгляди. З роздрібного продажу продукція ВАТ «Броварник “Живе пиво”» зникла ще в середині листопада. Представники декількох великих торговельних мереж Волгограда заявили про те, що в них взагалі не було договорів з пивоварним заводом, а в інших магазинах повідомили, що строк по укладених договорах на поставку продукції закінчився ще в липні-серпні, і ніяких нових контрактів - на прохання представників заводу - укладено не було. При цьому на самому підприємстві від офіційних коментарів категорично відмовляються.

Протягом листопада на пивоварному заводі йшли масові звільнення робітників, у підсумку до кінця місяця з майже тисячі чоловік залишилося менш сотні. На початку грудня звільнені навіть провели мітинг протесту в стін підприємства, маючи намір передати керівництву відкритий лист із вимогою «зупинити злочинний розвал». Але до них так ніхто й не вийшов - може бути, тому, що навіть самим власникам підприємства вже незрозуміло, що й кому там належить.

За даними керування ФНС по Волгоградській області, у цей час завод «Броварник “Живе пиво”» юридично включає два різних підприємства - і обоє перебувають у процедурі банкрутства. По першому, котре зареєстровано як ТОВ «Планета», конкурсне виробництво ще не завершене, і позови про стягнення боргів усе ще подаються. Правда, майно, яке можна було б включити в конкурсну масу, відсутній, тому зараз арбітражним керуючим проводиться розшук майна для наступного продажу й повернення грошей кредиторам. Друге підприємство - ТОВ «Броварник» - перебуває в стадії спостереження. Земля під ним раніше належала одному зі співвласників підприємства Борисові Изгаршеву. Майно підприємства здається в оренду третім особам, які якийсь час дійсний варили пиво, але, за словами учасників мітингу, що раніше працювали
на заводі, із травня нинішнього року частина встаткування вже вивезена на металобрухт, а офісна техніка розпродається.

За заявою самого г-на Изгаршева, інформація про прийдешню ліквідацію пивоварного заводу - усього лише слухи, розповсюджувані його конкурентами й ворогами, договір з орендарями в найближчому майбутньому буде розірваний, а підприємство знову заробить - після того, як одержить кредит в одному із солідних банків. Правда, уточнити, з якими саме банками ведуться переговори, він відмовився.

Але місцеві експерти сумніваються, що «Броварник» зможе удержатися на плаву. Так, заступник генерального директора по розвитку волгоградського ЗАТ «Інститут Волгоградгражданпроект» Ігор Шкопинский уважає, що «час незалежних пивоварних заводів у Росії проходить, тим більше якщо вони не можуть розібратися в тім, для кого, властиво, працюють - це просто проблема попиту». Словом, земля, на якій розташоване підприємство, залишилася єдиним потенційно дохідним його активом - і, треба сказати, досить багатообіцяючим. На умовах анонімності високопоставлене джерело в департаменті економіки волгоградської мерії назвав приблизну вартість землі в цьому районі - до 25-27 млн рублів за гектар. При цьому загальна площа ділянки може перевищити 10 гектарів. Вся справа в тому, що у двох самих престижних районах Волгограда - Центральному й Ворошиловском - вільних земель під забудову практично не залишилося, так що будь-який девелоперский проект ще до початку реалізації відразу попадає в категорію перспективних і високоприбуткових. Тому названу ціну Ігор Шкопинский завищеної не вважає: «Якщо ділянка буде виставлений на торги, інвестори в чергу вишикуються. Територія пивзаводу - дуже вдале місце для будь-якої забудови. Є всі необхідні комунікації й інфраструктура, та й екологічна обстановка сприятлива. Близькість до Волги робить ділянка ще більш цікавим для забудовника, адже подібних пропозицій у Волгограді дуже мало. Не повинне виникнути проблем і з перезонированием території - мерія зацікавлена в тім, щоб замість підприємства-банкрута з’явився більше перспективний об’єкт, наприклад, елітний житловий комплекс».

Не можна сказати, що «Броварник» стане першим волгоградським підприємством, що перетвориться в стройплощадку. Раніше один із цехів, що пустують, місцевого тракторного заводу вже був перебудований волгоградським підприємцем, а нині депутатом Держдуми Олегом Михєєвим під торгово-розважальний центр «Діамант». Та й керівництву «Броварника» місцеві влади ще при колишньому мері Євгенії Ищенко неодноразово пропонували перенести «потенційно небезпечний з погляду екології об’єкт» куди подалі.

Новий етап переносів може піти після недавнього візиту у Волгоград глави госкорпорации «Ростехнологии» Сергія Чемезова, що повідомило про намір об’єднати частина місцевих підприємств у два оборонних холдинги. Не заинтересовали московського чиновника підприємствам поодинці може довестися нелегко. Це підстьобне реалізацію нових «переселенських» проектів - площа ділянок, що пустують, на заводах, побудованих у радянський час, дійсно велика. Втім, одна справа - будувати щось на тім місці, де раніше всього лише варили пиво, і зовсім інше - займатися рекультивацією промислової зони, так ще під боком у труб, що димлять, і мартенівських печей заводу, що працює на «оборонку».