Ринок Нерухомості

Новобудови економ-класу - зникаючий вид на ринку Москви Де в Москві знайти доступний гараж? Непрестижний Південь Москви залучає цінами Інвестиції: коли оренда квартири доходнее банку? Прогноз-2008: чи подорожчає загородь? Що за бариші обіцяють панські хоромы Хорватські вілли по кишені «фірмачам» Всі статті журналу

От уже три століття Тверская є головною вулицею Москви. Тут будувалися кращі будинки, готелі, магазини. Саме на ній випробувалися багато інженерних і технічних новинок. Так, в 1820 році з’явилися диліжанси - багатомісні карети, у яких містилися довгі ослони в ряд - так звані «лінійки». В 1872 році від Жагучої площі пішла по рейках перша в місті конка - вагон, що тягли коня, а наприкінці XIX століття отут був пущений перший московський трамвай. Навіть електрика на Тверскую прийшло раніше, ніж на інші вулиці: в 1896 році встановили 99 гарних ліхтарів! І вона стала оживленней у вечірній час.

Щоб уявити собі стародавній вигляд вулиці, варто заглянути в пушкінського «Євгенія Онєгіна».

…Пішов! Уже стовпи застави
Біліють; от уже по Тверской
Візок несеться чрез вибої.
Миготять повз будку, баби,
Хлопчиська, крамниці, ліхтарі.
Палаци, сади, монастирі,
Бухарці, сани, городи,
Купці, лачужки, мужики,
Бульвари, вежі, козаки,
Аптеки, магазини моди,
Балкони, леви на воротах
І зграя галок на хрестах.

Застигла в камені історія
Здобути славу Тверской допоміг і родовід. Що не дивно, адже забудова зберігає відгомони найважливіших подій - тут багато пам’ятників історії й архітектури.

Непарна сторона починається зі знаменитого готелю «Националь» (1902 рік, архітектор А. Іванов, стиль - еклектика). У будинку №5 розташовується театр ім’я М.Н. Ермоловой. Будинок це було побудовано в 1888 році для пасажу й готелю. Між двома історичними будинками в 1970 році зі скла й бетону був побудований 22-поверховий паралелепіпед готелю «Інтурист», на місці якого після зносу недавно зведений готель Ritz. Далі йде масивно-монументальний будинок Центрального телеграфу (1927 рік, архітектор И. Рерберг). За ним ідуть житлові будинки, прикрашені численними меморіальними дошками з іменами вчених, що проживали тут, працівників мистецтва, генералітету. Будинок №9 цікавий тим, що його нижній поверх облицьований фінським гранітом, захопленим у фашистів як трофей в 1941 році й, що призначалися для спорудження монумента на честь перемоги гітлерівської Німеччини. Мабуть, головна визначна пам’ятка Тверской - будинок №13, будинок мерії (1782 рік, архітектор М. Козаків). Це колишній будинок генерал-губернатора Москви, графа й полководця З.Г. Чернишова. В 1790 році він був викуплений за рахунок державних засобів і став постійною резиденцією генерал-губернаторів Першопрестольної. Перед ним була створена площа для розлучення варти. Навпроти стояв будинок з пожежною каланчею (знесена в 1918 році), і на початку минулого століття тут постійно проносилися екіпажі пожежних, що поспішають на виклики.

Протилежна сторона вулиці починається з будинку колишнього Держплана, у ньому зараз засідає Державна Дума РФ. За пам’ятником засновникові Москви Юрію Довгорукому перебуває цілий квартал з будинків ще дореволюційної будівлі. Серед них знаменитий Елисеевский магазин з помпезно оформленими торговельними залами. По сусідству - відновлене після пожежі будинок, де розміщався Будинок актора. Нині там перебуває торгово-офісний центр.

Вулиця ділиться як би на дві частини - до Пушкінської площі й після її. Отчого до назви дороги на Твер додалося слово «ямська»? Треба сказати, що на площі у Тверских комір завжди було багатолюдно - сюди сходилися шляхи з багатьох провінційних куточків. Поруч працювали 63 кузні, а за воротами Земляного міста зложилася ціла ямська слобода. На її місці й виникло п’ять Тверских-Ямських вулиць. Але вже тоді Тверская й випливала за нею 1-я Тверская-Ямська вважалися головною царською дорогою - по ній відбувалися парадні виїзди пануючи, а в Кремль прибували екіпажі іноземних послів. Після того як був побудований Санкт-Петербург, вона стала основною трасою до нової столиці. Тоді-Те й змінився характер її забудови - з’явилися будинку знатних осіб, вельмож, царських фаворитів, губернаторів. Уздовж вулиці була безліч церков. З ростом Москви кузні були перенесені за місто, а у Тверских воріт в XVII столітті побудований Страсний монастир. Коли в 1775 році розібрали рассыпавшиеся від часу Тверские ворота й стіни Білого міста, а рів перед воротами засипали, з’явилася Жагуча площа. Тут же, напроти монастиря, незабаром був улаштований перший московський бульвар - Тверской, так званий зелений клуб аристократів.

А справжній клуб - Англійський - перебував у будинку №21 по Тверской вулиці, у колишньому палаці графа Разумовского. Цей розкішний особняк з мармуровими левами у входу (нині Музей сучасної історії Росії) і зараз залучає перехожих своєю гордовитою красою.
В 1824 році з’явилася нова площа - Тріумфальна. Саме в тім місці протягом декількох сторіч москвичі врочисто зустрічали армії, з перемогою, що верталися з поля бою. Через тріумфальні арки ввійшли війська Петра I, що перемогли шведів під Полтавою, а також війська Олександра I після перемоги над Наполеоном.

Наприкінці XIX-Початку XX століть на Тверской з’являються модні магазини, готелі, ресторани, трактири, дохідні будинки - вона усе більше стає схожа на ошатну європейську вулицю. До речі, в 1876 році її почали асфальтувати. Правда, тоді головна вулиця Білокамінної була неширокої, усього 16-18 м, тісно забудованої 2- 3-поверховими особняками.

Якби всій цій спадщині призначено було залишитися в первозданному виді, вона могла б конкурувати зі славнозвісними європейськими вулицями, такими як паризькі Єлисейські Поля, віденська Марія-Хильфер-Штрассе, лондонські Найтсбридж або Оксфорд-Стрит…

Генеральна лінія
Однак уже в перші десятиліття радянської влади Тверская прийняла найважчий удар, почасти перетворившись у типовий «сталінський» проспект. Першою жертвою став пам’ятник Скобелєву, споруджений на початку століття. Потім були зруйновані каплиця Олександра Невського й чудовий Страсний монастир, що перебував на місці сучасної Пушкінської площі, там, де зараз коштує пам’ятник великому російському поетові роботи скульптора А.М. Опекушина.

Але це були нехай і чималі, але одиничні руйнування. Остаточно доля вулиці вирішив сумно знаменитий Генеральний план соціалістичної реконструкції Москви, прийнятий в 1935 році. У ході його реалізації Тверская стала будівельним майданчиком для передових ідей. Керувалися прямо-таки базаровским принципом: розчищали територію для нового життя методично й завзято, випрямляючи вулицю й звільняючи по ходу справи від непотрібних «нашарувань» минулих століть, казавшихся морально й фізично застарілими. Під ковзанку потрапило більшість стародавніх будинків, що заважали розширенню; частина ж з них, по щастю все-таки вціліла, була пересунена в глиб дворів.

Зокрема, на цілих 50 м перемістили у двір будинку №6 чотириповерховий, декорований у російському стилі готель «Саввинское подвір’я» (1907 рік, архітектор И. Кузнєцов), а будинок, у якому зараз перебуває Інститут очних хвороб, не тільки пересунули, але й розгорнули фасадом убік Мамоновского провулка.

В 1939 році будинок Моссовета також було пересунено на 13,6 м, а потім надстроєно двома поверхами.

Класицизм, ампір і модерн поступилися місцем сталінській забудові. Вивільнений простір заповнювався утворами архітектора Аркадія Мордвинова, одержимого ідеєю створити ідеальний радянський житловий будинок. Проектували будинку на Тверской і інші московські архітектори, такі як Вітрильників, Жуків і Андрєєв. У багатоповерхових будинках, як правило, що мали високий цоколь, у нижніх поверхах розміщалися магазини, бібліотеки, підприємства служби побуту.

З 1932 по 1990 роки вулиця мала ім’я пролетарського письменника Максима Горького, якого Сталін удостоїв такої честі за те, що той визнав владу більшовиків. Починалася вона від проспекту Маркса (вулиця Мохова) і закінчувалася в Білоруського вокзалу, містила в собі нинішні Тверскую й 1-ю Тверскую-Ямську. Довжина становила три кілометри. При масовому перейменуванні вулиць в 1990 році старі назви їй були повернуті.

В «центрі подій»
В останні роки Тверская, як і колись, багатолюдна й ошатна. Вітрини розкішних магазинів зазивають багатих клієнтів. Ресторани, кафе, салони краси, виставочні зали, численні кінотеатри й драмтеатри, музеї - інфраструктура тут на вищому рівні. І все-таки в жодну ріку не входять двічі. Кожний, кому доводиться тут бувати, знає: Тверская - одна із самих вулиць столиці, що не проїжджаються. Чи можуть у таких умовах бути затребувані бутики, відвідувачі яких пересуваються по місту тільки на особистому транспорті й ніяк інакше? Престижні магазини перемістилися на Кузнецький Міст, у Столешников і Третьяковский провулки, де не те щоб вільний, але менш утруднений трафик. Це не означає, що торговельна історія Тверской закінчилася, але характер і спрямованість місцевих магазинів, безумовно, міняється.

Численні автомобілі зробили й іншу ведмежу послугу: прилягаючі житлові квартали несумісні із сучасними поданнями про комфортне проживання людей з високим статком. Десятиліття перетворень позбавили її й більшості цікавих архітектурних зразків, що традиційно залучають увагу покупців елітної нерухомості. Так що навряд чи вона здатна щодо цього суперничати з Остоженкой або Арбатом.

«Головною вулицею столиці їй уже не стати, - підтверджує цю думку Алена Бригаднова, керівник відділу міської нерухомості компанії TWEED. - Принаймні, у моєму розумінні верховенства. А престижність уже є, але не подібна «Золотій милі». Тверская коштовна іншим. Такий «центр подій» існує в кожному мегаполісі. Його привабливість обумовлена наявністю ресторанів і барів, кав’ярень і забігайлівок, активним нічним життям. Існують люди, які шукають саме цього, а не тиші й самоти. От для певного кола осіб вона й може бути найважливішої в місті!»

Будівництво житлових будинків, проте, ведеться - на Тверских-Ямських і невеликих вулицях, що прилягають до головної магістралі. Оскільки ціни на землю тут дуже високі, зводяться тільки елітні будинки, які заховані за фасадами будинків, що коштують на Тверской. Сучасний покупець хоче жити в центрі, але в будинках, що не коштують на червоній лінії жвавої траси. З гідних проектів фахівці відзначають, насамперед, жилою комплекс «Чотири вітри», нові будинки в Брюсовом, Дьогтьовому й Козихинских провулках, на численних Тверских-Ямських, а також на Лісовій і Великій Грузинської вулицях.

Звичайно, район Тверской і зараз уважається респектабельним місцем, але в основному там селяться іноземці, бізнесмени й інша публіка, що знімає житло з певними цілями, але не вважає його своїм будинком. Втім, на Тверской доживають і спадкоємці тих, хто одержав ці квартири, будучи в складі радянської номенклатури, - нащадки вищих чинів військових відомств, учених, діячів літератури й мистецтва, партійних працівників. Саме вони підтримують високий статус житлового району, закріплений їм у минулому.