Ринок Нерухомості

Як вигідніше здавати котедж: на рік або на добу Новобудови економ-класу - зникаючий вид на ринку Москви Де в Москві знайти доступний гараж? Непрестижний Південь Москви залучає цінами Інвестиції: коли оренда квартири доходнее банку? Що за бариші обіцяють панські хоромы Хорватські вілли по кишені «фірмачам» Всі статті журналу

Поки сертифікація будівництва є справою сугубо добровільним. Але часом те державних чоловіків, то будівельників відвідує думка про те, що варто замінити ліцензування обов’язковою сертифікацією. Чим сертифікація буде відрізнятися від ліцензування?

Сертифікат підтверджує відповідність послуг і робіт, вироблених будівельною організацією, певним критеріям якості. У ньому можуть бути зазначені всі види робіт, які здійснюються організацією. Сертифікат видається на три роки, але організація повинна проходити щорічну перевірку.

Зараз сертифікація - процес добровільний, а сертифікати видають «спеціально навчені» організації. Хто візьме на себе цю функцію після того, як сертифікація стане обов’язкової, сказати складно. Імовірно, її доручать тим чиновникам, які зараз займаються ліцензуванням.

Якийсь час назад столичні влади, не чекаючи введення обов’язкової сертифікації, вирішили закрутити гайки. Відповідно до постанови уряду Москви № 953 від 5 грудня 2000 року, починаючи вже з 2004-го всі будівельні організації, які не пройшли добровільну сертифікацію, не допускаються до підрядних торгів по міському замовленню. З якої статі девелоперы повинні витрачати час і гроші на одержання сертифіката, якщо робити це не обов’язково? З огляду на престижність одержання міського підряду, ніяких пояснень не потрібно.

Те ж саме іншими словами
Крім реальності є ще й міфи. Основних оман два. По-перше, багато організацій, що займаються сертифікацією, намагаються переконати своїх потенційних клієнтів у тім, що сертифікат після скасування ліцензування стане єдиним способом підтвердити професійну компетентність, кваліфікацію й ділову заможність організації. По-друге, фірми заявляють, що сертифікат дозволить залучити більшу кількість клієнтів.

На перший погляд всі цілком логічно. Дійсно, після скасування ліцензування сертифікат фактично залишиться єдиним документом, що підтверджує відповідність організації вимогам, які пред’являє державу. Тобто фактично замінить ліцензію. Втім, у компаній, завдяки яким з’явилися обмануті пайовики, були будівельні ліцензії, але це нікому не допомогло.

Як сертифікат допоможе збільшити кількість клієнтів, якщо в кожної будівельної фірми буде точно такий же сертифікат? Люди продовжать вибирати забудовників по старинці: у якому районі зводиться будинок, скільки коштує квартира та ін. Всі розповіді зацікавлених осіб про те, що сертифікат - нове слово в гарантуванні інтересів клієнтів і ідеальний спосіб контролювати якість будівництва, не зовсім правдиві.

Припустимо, сертифікати будуть видавати ті, хто до цього відав ліцензуванням. Багато чого буде залежати від способу створення вповноваженої структури. Можливо, влади придумають нову організацію, куди перейдуть всі чиновники від ліцензування. Буде потрібно якийсь час на створення різноманітних порядків, правил і інших документів, що регламентують роботу знову створеного органа.

Як показує практика, навіть якщо пакет основних регулюючих документів підготовлений до створення органа, проблеми однаково залишаються (чого коштує одна «дачна амністія», але ж там існуючій структурі лише додали роботи, не доручаючи нічого нового). Зате з обліком того, що досвідчені фахівці знають будівельний ринок, їм відносно просто пристосуватися до нових умов (чого не можна сказати про самі будівельні організації).
Не можна виключати й того, що влади вирішать доручити сертифікацію принципово новій структурі з новими людьми, хоча це малоймовірно. Якщо таке все-таки відбудеться, нас очікує період, протягом якого новачки стануть освоюватися в будівельному бізнесі. Ще менш імовірно, що сертифікацію будівельних організацій віддадуть у приватні руки. Цінність сертифіката виявиться рівної нулю, оскільки за деяку суму його зможе одержати практично будь-яка організація. Але навряд чи держава погодиться розстатися з такою коштовною функцією. У кожному разі нас чекають нерозв’язні спочатку питання й пробіли в законодавстві.

Нова редакція «Капіталу»
Ще одне питання, що хвилює будівельне співтовариство: на яких умовах компаніям стануть видавати сертифікати? Оскільки на ринку час від часу з’являються нові забудовники, те потрібні такі вимоги, яким була б у стані відповідати й компанія-новачок. Вони можуть стосуватися організаційно-правової форми, статутного капіталу, керівництва й трудового колективу компанії.

Вимоги до форми організації (ТОВ, ЗАТ та ін.) виконати легко. А от питання величини статутного капіталу - хворої для багатьох організацій. Як правило, з появою в якій-небудь галузі обмежень, пов’язаних з мінімальним розміром статутного капіталу, виникає проблема «дутих капіталів», коли необхідна сума існує тільки на папері. Відповідно, слідом за галузевими нормами доводиться розробляти вимоги до статутних капіталів і методики визначення способів їхнього формування й дійсної величини. Але, як правило, регулятору далеко не завжди вдається точно визначити, фіктивні статутний капітал або реальний.
Що стосується вимог до працівників організації, те отут відносні утруднення для будівельних фірм здатні представляти тільки вимоги до керівництва. І отут ринок праці пропонує вихід - «весільні генерали» за певну плату надають свій досвід і регалії для того, щоб уважатися формальними керівниками. Що стосується кваліфікованого персоналу, то в ділових колах розроблена маса схем, як «накачати» штат організації фахівцями.

Таким чином, яких-небудь непереборних перешкод для одержання сертифікатів несумлінними будівельниками немає. Залишається надія на щорічну перевірку. Але, як показує практика інших галузей, при бажанні й наявності деякої суми вдається пройти майже будь-яку ревізію. Крім того, незрозуміло, кому доручать такі перевірки. Теоретично їх повинні здійснювати ті ж органи, які займаються сертифікацією. У цьому випадку прийде передбачити окремий структурний підрозділ.

Теорія без практики
Необхідно розробити механізм взаємодії органа, що сертифікує, і будівельних організацій для рішення робочих питань. Наприклад, у якому порядку будівельної організації варто повідомляти орган, що сертифікує, про зміну свого місцезнаходження й чи належна вона це робити? Таких питань виникне безліч. Відповіді з’являться завдяки детально проробленому законодавству або разом із практикою застосування наявних норм.

Всі б нічого, але на організацію роботи органів, що сертифікують, напевно направлять чималі гроші. Ці суми, імовірно, доцільніше було б направити на інші потреби. Причому спочатку грошей знадобиться більше, ніж для забезпечення діяльності органа, що ліцензує. Черговий задум обернеться не тільки додатковими проблемами для будівельних організацій, але й незапланованими витратами для скарбниці. А от користі швидше за все буде мало.